Керрі-блю-тер'єр — ірландський тер'єр з унікальною блакитною шерстю. Народжується чорним, синіє до 2 років. Універсальний фермерський собака.
Загальний описСереднього розміру, м'язистий тер'єр з м'якою хвилястою шерстю блакитно-сірого кольору. Вага 15-18 кг, зріст 44-51 см. Шерсть густа, м'яка, не линяє. Народжується чорним — блакитний колір проявляється поступово до 18-24 місяців. Борода і вуса — характерна ознака.
ХарактерЕнергійний, розумний і впевнений у собі. Типовий тер'єр: зухвалий, незалежний, з амбіціями. Може бути агресивним до інших собак — рання соціалізація обов'язкова. Відданий родині, грайливий і веселий. Хороший сторож — попередить голосом.
ДоглядШерсть не линяє — підходить для алергіків. Але потребує регулярного розчісування (3-4 рази на тиждень) і стрижки кожні 6-8 тижнів. Борода забруднюється після їжі і пиття. Вуха чистити щотижня.
ХарчуванняПотребує якісного корму для середніх активних порід. 2 прийоми їжі на день. Їсть без капризів. Помірна схильність до набору ваги — контролювати порції при низькій активності.
ДресируванняРозумний і хоче працювати, але з тер'єрською впертістю. Позитивне підкріплення працює. Рання соціалізація з іншими собаками — пріоритет номер один. Без цього буде конфліктним. Добре показує себе в аджіліті і обідієнсі.
Здоров'яЖивуть 12-15 років. Основні ризики: дисплазія суглобів, проблеми з очима (катаракта, ентропіон), шкірні кісти, церебральна абіотрофія (рідко). Порода загалом здорова.
Для кого підходитьДля активних людей з досвідом тер'єрів. Для сімей з дітьми старшого віку. Квартира можлива при достатній активності і грумінгу. Не для тих, хто тримає інших собак без підготовки.
Плюси і мінусиПлюси: не линяє, розумний, красивий, здоровий, довго живе.
Мінуси: агресивний до собак без соціалізації, потребує грумінгу, впертий.
Історія породиНаціональний собака Ірландії. Виведений у графстві Керрі (південно-захід Ірландії) як універсальний фермерський собака: полював на гризунів, пас худобу, охороняв двір. Блакитний колір — результат генетичної мутації, яка сподобалась ірландцям. Після Ірландської війни за незалежність (1919-1921) порода стала символом ірландського патріотизму.
