Південноросійська вівчарка — гігантська біла «хмарина» з серйозним сторожовим характером. Виведена для охорони отар у степах Таврії.
Загальний описВеликий собака, повністю вкритий довгою білою шерстю. Вага 35-50 кг, зріст 62-66 см і більше. Шерсть довга, густа, біла або сіро-біла. Очі ледь видно під шерстю. Вигляд нагадує велику білу хмарину.
ХарактерСерйозний сторожовий собака. Незалежний, рішучий, безстрашний. До родини — відданий. До чужих — агресивний. Приймає рішення самостійно. Не для новачків.
ДоглядДовга біла шерсть — розчісувати 2-3 рази на тиждень. Линяє серйозно. Пачкається швидко.
ХарчуванняКорм для великих порід. 2 прийоми їжі. Не перегодовувати.
ДресируванняНезалежний і впертий. Потребує досвідченого тренера. Рання соціалізація критична.
Здоров'яЖивуть 9-11 років. Порода загалом здорова. Дисплазія суглобів можлива.
Для кого підходитьТільки для досвідчених власників з великою територією. Не для квартири, не для міста, не для новачків.
Плюси і мінусиПлюси: відмінний сторож, витривалий, безстрашний.
Мінуси: агресивний без соціалізації, потребує простору, не для новачків.
Історія породиВиведена у степах Таврії (південна Україна) для охорони отар мериносних овець від вовків і злодіїв. Порода формувалась під впливом кримських борзих, угорських пастуших собак і вівчарок, завезених з овечими стадами. Під час Другої світової породи майже зникла. Відновлена радянськими кінологами у повоєнний період.
