Тибетський спанієль — маленький монастирський собака з Тибету. Не спанієль і не мисливець — назва помилкова. Сидів на стінах монастиря як живий «сторожовий дзвіночок».
Загальний описМаленький, подовжений собачок з шовковистою шерстю і плоскуватою мордою. Вага 4-7 кг, зріст 25 см. Шерсть середньої довжини з гривою. Забарвлення будь-яке.
ХарактерРозумний, незалежний і пильний. Відданий родині. Насторожений до чужих — попереджає гавкотом. Для маленького собаки — дуже впевнений.
ДоглядШерсть середньої довжини — розчісувати 2-3 рази на тиждень. Линяє помірно.
ХарчуванняКорм для маленьких порід. 2 прийоми їжі.
ДресируванняРозумний, але незалежний. М'яке тренування.
Здоров'яЖивуть 12-15 років. Вивих колінної чашечки, прогресуюча атрофія сітківки. Порода здорова.
Для кого підходитьДля людей, які цінують тихих, незалежних собак. Квартира підходить.
Плюси і мінусиПлюси: здоровий, довго живе, помірний грумінг, пильний.
Мінуси: незалежний, може бути сором'язливим.
Історія породиЖив у тибетських монастирях більше 2000 років. Сидів на високих стінах і гавкав при наближенні чужих — живий «дзвіночок». Монахи вірили, що собака має містичний зв'язок з потойбічним світом. В Англію потрапив тільки в 1940-х роках.
