Американський кокер-спанієль — найменший зі спортивних спанієлів, з округлою головою, короткою мордою і розкішною довгою шерстю. Походить від англійського кокера, але в США його вивели в окрему породу, і сьогодні це передусім лагідний сімейний компаньйон.
Загальний опис
Невеликий, компактний собака з куполоподібним черепом, чітким переходом від лоба до морди і великими круглими очима. Морда коротша, ніж в англійського кокера. Шерсть шовковиста, на вухах, грудях, животі й лапах дуже довгі очоси. Забарвлення: чорне, будь-яке суцільне, крім чорного (палеве, руде, шоколадне), і плямисте. Зріст кобелів 37-39 см, сук 34-37 см, вага 11-14 кг.
Характер
Веселий, ласкавий і дуже орієнтований на людину. Любить бути поруч з родиною і погано переносить довгу самотність. Добре ладнає з дітьми та іншими тваринами. Чутливий, тому на крик і грубість відповідає образою, а не послухом.
Догляд
Шерсть потребує найбільше часу: чесати 3-4 рази на тиждень, а стригти в грумера кожні 6-8 тижнів. Довгі вуха треба регулярно оглядати й чистити, бо в них легко починається запалення. Після прогулянки вичісують сміття з очосів на лапах і животі.
Харчування
Корм для малих і середніх порід, порції строго за вагою: кокери схильні переїдати і набирати вагу. Дорослих годують двічі на день. Миски краще брати вузькі й глибокі, щоб вуха не потрапляли в їжу.
Дресирування
Розумний і охоче вчиться, якщо заняття короткі й веселі, з похвалою і ласощами. Добре засвоює команди послуху і трюки. Важливо з цуценячого віку привчати до розчісування, купання і стрижки.
Здоров'я
Живуть 12-15 років. Основні ризики: хвороби очей (катаракта, глаукома, прогресуюча атрофія сітківки), отит, вивих колінної чашечки, дисплазія кульшових суглобів, гіпотиреоз, аутоімунна гемолітична анемія. Варто попросити в заводчика результати тестів батьків на очі та суглоби.
Для кого підходить
Для сімей з дітьми, людей похилого віку і тих, хто живе в квартирі. Добрий вибір для першого собаки, якщо власник готовий до регулярного догляду за шерстю або до витрат на грумера.
Плюси і мінуси
Плюси: лагідний і товариський характер, компактний розмір, добре ладнає з дітьми, гарно вчиться, ефектний вигляд.
Мінуси: складний і дорогий догляд за шерстю, схильність до отитів і хвороб очей, погано переносить самотність, схильний до набору ваги.
Історія породи
Кокер-спанієлі потрапили в Америку з Англії в XIX столітті. Американські заводчики відбирали менших собак з коротшою мордою й пишнішою шерстю, і поступово лінії розійшлися. У 1946 році Американський клуб собаківництва визнав англійського й американського кокера окремими породами. FCI визнає американського кокер-спанієля як окрему породу в групі спанієлів.
